Рекультивація земель, порушених гірничими роботами


+38(093) 982-93-65
proect.karier@gmail.com

ПРОЕКТУВАННЯ КАР’ЄРІВ

І МАРКШЕЙДЕРСЬКІ РОБОТИ

 

Рекультивація земель, порушених гірничими роботами

 

 

            Максимальне зменшення негативного впливу гірничих робіт на навколишнє середовище, ліквідація шкідливих наслідків такого впливу - одне з найважливіших завдань сучасного проекту рекультивації кар’єру.

            Перша частина цього завдання - зниження негативного впливу буде вирішуватися шляхом комплексного використання видобутої гірничої маси та вдосконалення технології виробництва. Для цього необхідні спільні рішення і кардинальні заходи, на кожному гірничому підприємстві треба приймати сприяюче в даних конкретних умовах скорочення площ, займаних відвалами, зменшенню запилення навколишніх територій і забруднення водойм, запобіганню порушень гідрогеологічного режиму місцевості і т.п.

           Друга частина завдання - ліквідація негативних наслідків гірничотехнічної діяльності в даний час зводиться головним чином до рекультивації територій, порушених гірничими роботами. Особливо це важливо при відкритій розробці родовищ, коли зона впливу гірничотехнічної діяльності поширюється на площу багато більшу, ніж відпрацьовує родовище або його частина (на великих кар'єрах площа, займана зовнішніми відвалами, в 2-2,5 рази більше площі кар'єрного поля, а порушення гідрогеологічного режиму, запилення атмосфери і т. д. позначається на ще більшу територію).

           Земельним законодавством суворо регламентовані обов'язки підприємств, організацій та установ, що розробляють родовища корисних копалин, щодо земельних площ, що надаються їм у тимчасове користування. Вони повинні відшкодувати матеріальний збиток, що наноситься народному господарству відчуженням площ землі, і в ході робіт або не пізніше ніж через рік після їх завершення привести за свій рахунок ці площі у стан, придатний для використання в сільському, лісовому або рибному господарстві. При цьому особливо обумовлено, що при проведенні відкритих розробок родючий шар грунту обов'язково знімається і зберігається для наступної рекультивації, порушених гірничотехнічної діяльністю земель і підвищення родючості малопродуктивних угідь.

           При складанні проектів будівництва нових та реконструкції діючих кар'єрів спеціальними розділами проекту обов'язково передбачають роботи з рекультивації.

           Процес рекультивації поділяється на такі види: гірничотехнічну та біологічну.

           Гірничотехнічна рекультивація (гірничотехніче відновлення) проводиться відповідно до затвердженого проекту рекультивації. У комплекс заходів гірничотехнічної рекультивації входять: скорочення до раціонально можливого мінімуму площі відчужуваної для діяльності підприємства землі; застосування такої техніки і дотримання такої технології, які забезпечують максимальне зниження шкідливого впливу гірничих робіт на навколишнє середовище; роздільне зняття та збереження грунтово-рослинного шару; роздільну виїмку розкривних і токсичних порід; селективне формування відвалів і покриття їх поверхні шаром родючого ґрунту або розміщення зовнішніх відвалів у ярах, балках та інших непридатних площах; відновлення або будівництво нових під'їзних шляхів до рекультивованої території.

           Рекультивація починається одночасно з початком будівництва або реконструкції кар'єрів і триває протягом усього часу розробки родовища, з тим щоб ще в період експлуатації додатково охоплювані гірничотехнічною діяльністю ділянки землі відшкодовувалися б в найкоротші терміни відновленими земельними площами.

           Техніка та технологія рекультивації відповідають структурі комплексної механізації, технологічними схемами розкривних і видобувних робіт, системі розробки, способу відвалоутворення. Вони пов'язуються також з агрохімічним складом видобутих порід і з кінцевими цілями рекультивації, залежними від географічного, агрокліматичного місцерозташування і перспектив народногосподарського розвитку району експлуатації кар'єру.

           На роботах по рекультивації рекомендується синхронно використовувати розкривні гірничо-транспортні комплекси і потужні технічні засоби механізації видобувних робіт. Таке поєднання техніки дозволяє підвищити якість і скоротити терміни відновлення порушених ділянок землі, а також значно зменшити витрати на гірничотехнічне відновлення.

           Основний обсяг робіт з гірничотехнічної рекультивації займає відвалоутворення. Залежно від кінцевих цілей рекультивації та агрохімічних властивостей складованих у відвалах порід застосовується різні його способи, а саме: роздільний (селективний), валовий і валовий з покриттям відвалів шаром родючого ґрунту.

           Часто застосовують селективне відвалоутворення. При цьому способі роздільно знімають родючі грунти, потім – м’який розкрив (суглинки, глини, кварцові піски) і неродючі (скельні, токсичні, термічно активні та ін.) породи. Останні укладають в нижню частину відвалів, на них – м’який розкрив. При цьому вуглисті сланці та інші термічно активні породи необхідно перекривати глиною на глибину 1 м і більше. Верх відвалу, попередньо спланований, покривають шаром родючого грунту, товщина якого повинна бути не менше 1 м - для подальшої сільськогосподарської рекультивації і 1,5-2 м для садової або лісової. Залежно від прийнятої схеми гірничотехнічної рекультивації родючі грунти або прямо укладають на поверхню відвала, синхронно - слідом за гірськими і відвальними роботами, або попередньо складують, а потім, після формування нижніх шарів відвалів, покривають їх цими грунтами.

           Біологічна рекультивація проводиться гірничим підприємством або за рахунок його коштів, спеціальними організаціями відповідно до затвердженого проекту рекультивації. Біологічна рекультивація залежно від конкретних умов проводиться в трьох основних напрямках: сільськогосподарський - відновлення родючості порушених земель до такого стану, щоб на них можна було успішно вирощувати сільськогосподарські культури, посів невибагливих, що поліпшують грунт, що створюють гумус рослин; лісогосподарський - відновлення порушених земель до стану, придатного для вирощування ефективних видів дерев, чагарників, посадка їх, а також багаторічних лугових і пасовищних рослин (малонаселені віддалені райони, в яких на найближчий час не намічається інтенсивного розвитку сільського господарства); ландшафтно-паркове - озеленення відвалів та інших порушених ділянок землі в приміській зоні розбивка парків та інші заходи по відновленню або створенню сприятливого для здоров'я і культурного відпочинку людей приміського ландшафту.

           Роботи з рекультивації завершуються будівництвом нових або відновленням наявних під'їзних доріг, що з'єднують населені пункти з рекультивованою територією, а також нових магістральних доріг по цій території.

           Крім відтворення земельних ресурсів для сільськогосподарського, лісогосподарського, водно-господарського, культурно-оздоровчого використання в комплекс рекультиваційних заходів включається освоєння порушених земель відведенням їх під цивільне або промислове будівництво.